Історії відмічені як здоров'я

Підказка: читайте історії з декількома темами /t/tag1,tag2

Ласкаво просимо на український портал гумору, цікавих історій, влучних мемів та політичних пригод.

  1. 1
  2. 1
    Стресс — зло для нашего мозга здоров'я наука русский язык

    Об этом было известно всегда. Но какой именно вред причиняет стресс, выяснилось совсем недавно.

    Группа нейробиологов из южнокорейского Университета науки и технологий Тэгу (Taegu Science University) обнаружила, что хронический стресс заставляет гиппокамп включать механизм аутофагии. То есть, убивать собственные клетки.

    Звучит, конечно, ужасно, на самом деле это не кровавый триллер с бензопилой. Гиппокамп просто разбирает клетки «на запчасти» и «скармливает» белки другим клеткам. Аутофагия — естественный механизм, но обычно уничтожаются и «скармливаются» соседям только ненужные клетки, которые перестали выполнять свои функции. При нормальных условиях нашему мозгу никогда не придет в голову отправлять драгоценные клетки гиппокампа в переработку.

    Гиппокамп – один из самых древних и важных отделов нашего мозга. Он участвует в формировании памяти, отвечает за нашу пространственную ориентацию и помогает нам управлять эмоциями. Еще гиппокамп называют фабрикой нейронов, именно в нем в течение всей нашей жизни идет нейрогенез (рождение новых нервных клеток).

    Однако когда мы попадаем в цепкие лапы стресса, у мозга появляются другие насущные проблемы. Формирование памяти, управление эмоциями, концентрация внимания отходят на задний план. Клетки гиппокампа теряют значимость и мозг их уничтожает.

    Чем дольше мы находимся в состоянии стресса, тем больше ущерба причиняем нашей памяти.

    Показати повністю
  3. 1
    Что лучше для ускорения мозга — кофе или чай? здоров'я наука русский язык

    По отдельности ни тот, ни другой ускорителями не являются. Кофеин никак не влияет на производительность труда.

    Все, что он может, — вызвать кратковременное возбуждение нервной системы. А вот если скомбинировать кофеин с аминокислотой L-тианином, то есть, проще говоря, выпить чашку черного кофе (это 50 мг кофеина) и тут же следом 2 чашки зеленого чая (это 100 мг L-тианина), то можно повысить концентрацию внимания, увеличить скорость логического мышления и обработки визуальной информации.

    Хорошей недели!

  4. 1
    Мозг здоров'я русский язык

    Два биохимика бельгийской фармацевтической компании «ЮСБ Фарма», К. Гиургеа и В. Скондия, работавшие над созданием нового психотропного средства для лечения разных заболеваний головного мозга, синтезировали препарат, который назвали «пирацетам». Позже в результате исследований выяснилось, что он улучшает когнитивные способности, укрепляет память и повышает обучаемость, а Корнелий Гиургеа, один из создателей пирацетама, придумал новый термин для обозначения препаратов, повышающих интеллект, — «ноотропы». От греческих слов «noos» — «разум, мышление» и «tropos» — «изменяю».

    Все ноотропы действуют по накопительноий схеме. То есть выпить таблеточку и сразу стать гением не получится. Принимать их нужно курсом и как минимум пару недель. Есть слабые ноотропы, есть сильные. Есть безобидные, есть похожие на наркотики.

    Самым безопасным считается классический пирацетам (ноотропил). Но его мозгу копить приходится очень долго, эффект возникает не раньше чем через месяц.

    Самый быстрый и самый модный сегодня — модафинил. Эффект практически мгновенный, позволяет не спать сутками и продуктивно работать. Но у него много побочных действий и противопоказаний. К тому же мозг на него реагирует как на кокаин, может через несколько дней применения выдать такие галлюцинации, что грибы тихо курят сами себя в сторонке. Тут, конечно, виноват не только сам модафинил, но и тотальный недосып при высокой интеллектуальной нагрузке.

    Самый любимый ноотроп у российских студентов в период сессии — фенотропил. Он в свое время был разработан как «пирацетам для космонавтов». Но у фенотропила свои минусы: вызывает раздражительность и может оказать совершенно противоположное действие на мозг — вогнать в сон на сутки.

    Относительно безопасный и достаточно эффективный химический ускоритель — милдронат. Да, да. Тот самый мельдоний, на котором погорело множество спортсменов. Он повышает работоспособность не только рук и ног, но и мозга. Заодно защищает сердце и снимает перенапряжение. Его, кстати, назначают сердечникам и алкоголикам присиндроме абстиненции.

    Как он действует на обычного человека? Не керлингиста, не алкоголика, не сердечника? На стандартной дозе 500 мг — легко и без всякого напряжения можно работать сутки. В сон не клонит. В голове ясно и солнечно. На половинной дозе — нормальный 16 часовой рабочий день. Правда, засыпать с мельдонием тяжело. Зато утром никакого, скажем так, похмельного синдрома.

    Можно ли обойтись без химии? Можно. Об этом в следующей серии.

    Показати повністю
  5. 1
    Из жизни известных мозговладельцев здоров'я русский язык

    До второй половины двадцатого века в списке веществ, способных ускорить мозг, были практически только наркотики. Так же работали, хотя и значительно хуже, — алкоголь, кофе и секс.

    Великие ученые всех времен и народов ускоряли свои мозги в основном с помощью психотропов. Молекулярный биолог Фрэнсис Крик и биохимик Кэрри Муллис (оба нобелевские лауреаты), нейробиолог Джон Лилли, физик Ричард Фейнман употребляли LSD. Гениальный математик Пал Эрдёш сидел на амфетаминах. Астрофизик Карл Саган курил марихуану. Психоаналитик Зигмунд Фрейд и изобретатель Томас Эдисон употребляли кокаин. Эдисон пил эликсир, созданный французским химиком Анджело Мариани. Эликсир представлял собой коктейль из вин Бордо и экстракта листьев коки. Фрейд предпочитал традиционный способ употребления кокаина. И кстати, считал, что кокаином можно лечить морфинистов. От зависимости.

    Революция в области относительно безопасных ускорителей мозга произошла в 1963 году, после чего появились ноотропы. Сегодня есть легальные и вполне доступные средства для ускорения мозга. Об этом — завтра.

    Показати повністю
  6. 1
    Можно ли сократить время, которое мы тратим на сон? здоров'я

    Нет. Технически это возможно, существует много популярных техник, якобы позволяющих снизить время сна без физиологических последствий. Однако в реальности сократить время сна без последствий для мозга и организма в целом невозможно. Сон слишком сложный и слишком важный для организма процесс. Кроме того, сокращение сна — нерационально. Те несколько часов, которые вы таким способом «выиграете», несопоставимы с потерями, которые принесет недосып.

  7. 1
    Не скрывайте своих ошибок и изъянов здоров'я русский язык

    Наш мозг устроен так, что знание слабостей и изъянов человека вызывает симпатию к этому человеку.

    Профессор социальной психологии Стэнфордского университета Эллиот Аронсон обосновал существование так называемого эффекта «полного провала» (Pratfall Effect). Его суть состоит в том, что допуская ошибки, мы больше нравимся людям.

    «Тот, кто никогда не ошибается, менее симпатичен окружающим, нежели тот, кто временами делает глупости. Совершенство создает дистанцию и невидимую ауру недосягаемости. Именно поэтому в выигрыше всегда тот, у кого есть хоть какие-то изъяны».

    Эллиот Аронсон провел эксперимент, подтверждающий его гипотезу. Группе участников было предложено прослушать две аудиозаписи, сделанные во время собеседований. На одной из них было слышно, как человек случайно опрокидывает чашку кофе. Когда участников опросили, какой из претендентов им более симпатичен, все проголосовали за неуклюжего соискателя.

    Показати повністю
  8. 1
    Коли треба лягати спати. Власний досвід здоров'я покращення

    ​​”Я помітив, що чим раніше я встаю, тим краще себе почуваю і більше встигаю. Спочатку було дуже важко перебудувати свій розпорядок дня — звичка, як відомо, друга натура. Я звик лягати, коли мені хочеться, і вставати о 7-8 ранку. У вихідні дні я, цілком природно, пізніше лягав і пізніше вставав.

    Одного разу я вирішив спробувати протягом місяця вставати щодня о 5 ранку і зрозумів, що це корисніше, здоровіше і продуктивніше. Звичайно, дуже важко прокинутися о 5 ранку, якщо не знаєш, як правильно це робити. У всьому потрібна грамотна стратегія.

    Є два основні підходи у питанні сну. Перший підхід полягає у тому, що засинати і прокидатися завжди потрібно в один і той самий час.

    Прихильники другого підходу вважають, що потрібно прислухатися до свого організму і лягати і прокидатися, коли хочеться. Вони впевнені, що наш організм сам знає, скільки йому необхідно часу для сну.

    Шляхом проб і помилок я прийшов до висновку, що обидва ці підходи не є для мене на 100% оптимальними. Як ми вже неодноразово говорили, вибір підходу залежить від мети. Моя мета — це максимальна продуктивність протягом дня, відчуття гармонії, балансу і щастя.

    Якщо намагатися лягати в один і той же час, то часто доведеться йти спати навіть тоді, коли зовсім цього не хочеться. Кожен наш день абсолютно не схожий на інші дні, а значить і потреби у сні і у відпочинку абсолютно різні. Тому зовсім необов’язково налаштовувати себе на те, що сон повинен тривати завжди один і той самий час. Мені здається, що, якщо не вдається заснути протягом перших 5 хвилин, значить лягати спати ще рано.

    Якщо слідувати другому підходу, тобто скільки хочу, стільки і сплю, то майже напевно Ви будете спати від 8 до 10 годин, а це є абсолютно марною тратою дорогоцінного часу. Хоча, якщо у житті відсутня велика мета, можна спати і по 12-15 годин на добу.

    Чим менше у житті людини сенсу, тим більше часу вона спить. Це, очевидно, тому, що справжнє життя відбувається у момент неспання.

    Для себе я знайшов, як мені здається, оптимальне рішення — об’єднати ці два підходи: я лягаю спати тільки коли дуже хочу і прокидаюся всі 7 днів на тиждень в один і той самий час. Організм сам відчуває, коли йому пора відпочивати, при цьому я прокидаюся не пізніше 5 ранку.

    Ввечері я більше довіряю своєму організму, ніж розуму, а вранці все відбувається навпаки — розум бере верх над організмом. Вночі організм вимикається від усього людського і занурюється у несвідомий стан, тому, коли о 5 ранку дзвонить будильник, я не слухаю своє тіло, тому що не довіряю йому. Зате ввечері, коли я перебуваю повністю у свідомості і організм вимагає сну, я ставлюся до нього з повагою і роблю те, що він просить. Іноді я йду спати о 21:30, іноді продуктивно працюю до 24:00, але в середньому я лягаю спати о 22:30. Зазвичай я засинаю під час читання книги — очі просто самі закриваються.

    Будильник я ставлю подалі від ліжка, тоді потрібно обов’язково встати, щоб його вимкнути. Зазвичай, у перші 5 хвилин після сну всередині мене відбувається боротьба між розумом і тілом, яке хоче повернутися назад у несвідомий стан повної розслабленості і млості. Потім сонливість проходить і з’являється гордість за свою першу перемогу в новому дні. Дуже часто відразу після пробудження я протягом 5-10 хвилин читаю щось позитивне і надихаюче — це дозволяє мені розім’яти розум, серце і душу.

    Зараз я сплю приблизно на 1,5 години менше, ніж спав раніше, і відчуваю себе при цьому набагато краще, бадьоріше, жвавіше і енергійніше. Якщо припустити, що робочий тиждень у середньому триває 40 годин, то 1,5 години кожен день - це додаткові 14 робочих тижнів на рік! З іншого боку, якщо припустити, що людина не спить 18 годин на добу, ми отримуємо додатковий місяць на рік! А якщо взяти 10-річну перспективу, то виходить практично цілий рік життя!

    А тепер робіть висновки. Хто поінформований, той озброєний. Краще знати, ніж не знати. Легко робити, але ще простіше не робити. В цьому і полягає наша свобода — робити або не робити, знати чи не знати”.

    Автор невідомий

    Показати повністю
  9. 1
    Ми багато говоримо про роботу, але мало про себе dou IT здоров'я

    Вирішили виправити цю несправедливість: готуємо серію матеріалів, присвячених здоров’ю ІТ-спеціалістів.

    Запрошуємо ІТ-фахівців поділитись досвідом лікування набутих професійних захворювань, дати колегам поради, як піклуватись про власне здоров’я, враховуючи специфіку праці.

    Йдеться про проблеми зі спиною, зором, неврологію, психічне здоров’я, загальний стан (харчування, проблеми зі сном, стрес, перевтома, заняття спортом).

    Готові публікувати історії як із зазначенням автора, так і на умовах анонімності.

    Пишіть на maria@dou.ua або @dzzzvinka