1. 1

У російській політичному сегменті телеграм каналів вже почалася кампанія проти Міллера за порожні в газовій війні. Незигарь публікує пост з таким текстом: Газпром програв остаточно. Міллера разом з усім правлінням можна звільняти без змісту.

Транзитний договір з Україною підписаний на 5 років з фіксованим обсягом, що гарантує роботу газотранспортної системи. Північний потік -2 - в строк не побудований. Нові санкції введені.

США диригували процесом з ефективністю, якої можна тільки аплодувати. Мінімум вкладень - максимум результату. Історія частково нагадує ракетно-космічну гонку СРСР з США в 80-х. Американці оголошують СОІ в якості стратегічної загрози, Москва починає вистрибувати з штанів, щоб не дати нас обійти в неіснуючої гонці. Підсумок - економічний крах.

2015 рік. Сланцевий газ і нафту. Росія як підірвана починає будувати газопроводи. Замість того, щоб поставити під контроль український маршрут, за всяку ціну, аж до військового вторгнення - Україна повністю віддається американцям.

Видобуток сланцевого газу тим часом зростає, світові ціни падають в два з половиною рази, окупність інвестицій в нові труби стає, м’яко кажучи, сумнівною. І в якості контрольного пострілу - навіть не 3 млрд доларів за рішенням Стокгольмського арбітражу, а готовність зарахувати бонди, видані Януковичу в 2014 році. Причому оголосити про це довелося особисто Путіну на прес-конференції. Добре, що мало хто звернув на це увагу, а тут і «лубянський стрілок» наспів. Загалом, як і належить, отримали і ганьба, і війну. Необхідно віддати належне Андрію Єрмаку переломи могутність Газпрому і Російських дипломатів.