1. 1

В купе поїзда сідають двоє - батюшка і бізнесмен. Обидва такі “справжні” з усіма належними атрибутами. Бізнесмен тільки піджак скинув, краватку розпустив, відразу кинувся до ноутбука і давай стукати. Поїзд рушив, батюшка трохи газетку почитав, бороду огладіл і каже:

  • Сину мій, а не покуштувати нам з тобою табачку заморських? Хороший тютюнець, щойно з Голландії підвезли.
  • не курю, батюшка, та й працювати треба. А у нього 2 мобільника постійно розриваються, він веде якісь переговори. Батюшка покурив, повертається - від нього хороший такий дух тютюну. Ще посиділи, подумав і знову:
  • Син мій, справа до трапези. Чи не сходить нам в вагон-ресторан вечері скуштувати?
  • Не можу батюшка, роботи ще дуже багато. Завтра дуже важлива зустріч. Батюшка повечеряв, повернувся. Посиділи-подумав і за новою:
  • Син Мій! Трапеза вдалася. НЕ задобрить нам її? Дістає пляшку дорогого коньяку.
  • не п’ю, батюшка! Та й працювати треба. Батюшка соточку-дві звернули, і знову:
  • Син мій, в сусідньому купе дівиці аж надто гарні їдуть. Може ми коньячок візьмемо та й до них?
  • Я, батюшка, одружений і дружині НЕ Зраджую! Та й взагалі працювати треба! Повертається поп під ранок неабияк пом’ятий, задоволений. Тут бізнесмен не витримав, кришкою ноутбука грюкнув і до попа:
  • Батюшка! Ну ось я - не п’ю, не курю, працюю як кінь, дружині НЕ Зраджую! Невже я неправильно живу?!
  • Від чого ж? Правильно, син мій. Але даремно.